Проєкт ACME

КНУ імені Тараса Шевченка є бенефіціаром проєкту ACME програми Horizon Europe. Роботи в університеті виконує ЦККНО «Лабораторія фізики та астрофізики високих енергій».

Загальні відомості

ACME (Astrophysics Centre for Multimessenger studies in Europe; офіційний переклад назви в грантовій угоді — «Астрофізичний центр для багатоканальних досліджень у Європі») — інфраструктурний проєкт рамкової програми Європейського Союзу Horizon Europe, конкурс HORIZON-INFRA-2023-SERV-01, тема HORIZON-INFRA-2023-SERV-01-02.

  • Грантова угода: № 101131928
  • Тривалість: 48 місяців, з 1 вересня 2024 року до 31 серпня 2028 року
  • Координатор: Національний центр наукових досліджень Франції (CNRS); науковий координатор — проф. Антуан Кушнер (CNRS / Університет Париж-Сіте), співкоординатор — Паоло Д’Аванцо (INAF, Італія)
  • Консорціум: 37 установ-бенефіціарів із 14 країн
  • Бюджет: близько 14,5 млн євро; фінансування ЄС — 100 % прийнятних витрат

Мультимесенджерна астрономія вивчає астрофізичні джерела одночасно за кількома «носіями» інформації: електромагнітним випромінюванням у всіх діапазонах, нейтрино, космічними променями та гравітаційними хвилями. Кожен канал реєструють окремі інфраструктури зі своїми форматами даних, процедурами доступу та програмним забезпеченням, тому головна перешкода для таких досліджень — не брак даних, а їхня розрізненість.

Мета та завдання проєкту

ACME реалізує рекомендації європейських стратегічних дорожніх карт APPEC та ASTRONET щодо координації дослідницьких інфраструктур астрофізики й фізики астрочастинок. Основні завдання проєкту:

  • гармонізований транснаціональний та віртуальний доступ до провідних дослідницьких інфраструктур для всієї наукової спільноти;
  • створення центрів експертизи за напрямами: гамма-випромінювання, рентгенівська астрономія, гравітаційні хвилі, нейтрино та космічні промені, оптичні й радіоспостереження;
  • управління науковими даними за принципами FAIR (Findable, Accessible, Interoperable, Reusable);
  • сумісні системи оперативних сповіщень про транзієнтні події для швидких супровідних спостережень;
  • підготовка наукових та інженерних кадрів;
  • відкриття астрофізичних даних для суміжних дисциплін і залучення громадськості до наукових досліджень.
multimessenger-hq (1447px)

Чотири канали інформації про одне джерело: фотони, нейтрино, гравітаційні хвилі та космічні промені. Ілюстрація: проєкт ACME.

Структура проєкту

Роботи організовано в сім робочих пакетів (Work Packages):

  • WP1. Управління та координація — CNRS / Університет Париж-Сіте
  • WP2. Телескопи й детектори — Інститут радіоастрономії Товариства Макса Планка (MPIfR)
  • WP3. Центри експертизи — Науковий інститут Гран-Сассо (GSSI)
  • WP4. Доступ до архівів даних та інструментів аналізу — Університет Париж-Сіте / EPFL
  • WP5. Системи реального часу та супровідні спостереження — DESY і Берлінський університет імені Гумбольдта
  • WP6. Підготовка кадрів — Інститут астрономії Товариства Макса Планка (MPIA)
  • WP7. Довкілля та громадянська наука — Відкритий університет (Велика Британія)

До інфраструктур, залучених у проєкт, належать, зокрема, обсерваторія CTAO, черенковські телескопи MAGIC, обсерваторія космічних променів імені П’єра Оже, гравітаційно-хвильові детектори Virgo/EGO, нейтринний телескоп KM3NeT, радіомережі LOFAR та EVN, а також архіви космічних місій.

ctao-south-hq (1600px, CTAO/Alba Fernandez-Barral)

Південний майданчик обсерваторії CTAO в пустелі Атакама. Зображення: CTAO / Alba Fernández-Barral.

Участь Київського національного університету імені Тараса Шевченка

КНУ імені Тараса Шевченка — бенефіціар проєкту. Другим українським учасником консорціуму є Радіоастрономічний інститут НАН України (Харків).

В університеті роботи за проєктом виконує Центр колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія фізики та астрофізики високих енергій». Основні напрямки участі — WP4 «Доступ до архівів даних та інструментів аналізу», WP6 «Підготовка кадрів», WP7 «Довкілля та громадянська наука», у межах яких центр:

  • бере участь у гармонізації стандартів зберігання й обміну мультимесенджерними даними (інструменти віртуальних обсерваторій, формат VODF, формати радіоданих);
  • забезпечує доступ до архівів даних телескопів і детекторів;
  • розробляє сервіси аналізу та моделювання даних, зокрема на основі відкритого пакета Gammapy;
  • виконує функцію українського вузла платформи MMODA, підтримуючи дзеркало її сервісів;
  • проводить освітні та популяризаційні заходи.
  • досліджує характеристики стану земної атмосфери в межах дослідницької інфраструктури ACME
  • готує інформаційні матеріали для залучення громадськості до аналізу спостережуваних даних.

Обчислювальна інфраструктура

Для розгортання платформи MMODA в Інформаційно-обчислювальному центрі університету створено кластер Kubernetes із 10 вузлів (56 процесорних ядер, 112 ГБ оперативної пам’яті). Обчислювальну підтримку забезпечують HPC-сервери фізичного факультету на базі 28-ядерних процесорів Intel Xeon п’ятого покоління зі 128 ГБ ECC-пам’яті DDR5 та резервованим живленням; для ресурсоємних задач доступний GPU-кластер наукових обчислень.

Фінансування

Проєкт ACME отримав фінансування від програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій Horizon Europe за грантовою угодою № 101131928. Висловлені погляди та думки належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Європейського виконавчого агентства з досліджень (REA). Ані Європейський Союз, ані орган, що надає фінансування, не несуть за них відповідальності.

Посилання: офіційний сайт проєкту acme-astro.eu · картка проєкту в базі CORDIS · сторінка сервісу MMODA